Щорічно до Європейського суду з прав людини надходить понад 40 тисяч скарг. Причини, за якими людина не змогла добитися правосуддя у своїй країні, можуть бути різними. Загалом же полягає в тому, що будь-яке звернення до ЄСПЛ має відповідати певним стандартам – інакше його можуть відхилити. Про те, як правильно користуватися цим правовим інструментом, розповідає юрист-міжнародник Денис Гончар. Раніше він працював викладачем на кафедрі в одному з провідних українських ВНЗ, був депутатом Київської обласної ради, а зараз є головним юридичним консультантом Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи".
- У нашому суспільстві ЄСПЛ іноді сприймають як ту інстанцію, куди можна звернутися одразу ж після порушення прав. Наскільки це відповідає реальності?
- Це поширений міф. Насправді, ЄСПЛ — міжнародний суд субсидіарної юрисдикції. Тобто, він вступає в гру тільки тоді, коли всі ефективні національні засоби захисту вичерпані. Серед основних умов прийнятності - вичерпання внутрішніх засобів правового захисту і звернення протягом 4 місяців після остаточного рішення Національного суду.
- Що вважається "вичерпанням національних засобів правового захисту"?
- Це проходження всіх можливих і доступних процедур у рамках державної системи правосуддя. У контексті України це, як правило, розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
- Як виглядає сам порядок подачі та розгляду заяви в ЄСПЛ?
- Заявник має заповнити офіційний формуляр заяви, який можна знайти на сайті Суду. Він має бути поданий поштою, англійською, французькою або іншою мовою однієї з держав-членів Ради Європи. Обов'язково треба викласти факти, зазначити порушені статті Конвенції та додати всі документи, що підтверджують вичерпання внутрішніх засобів. Якщо щось буде оформлено неправильно – Ваша заява просто не буде розглядатися.
- Що відбувається після того, як заява надійшла до Суду?
- Насамперед - реєстрація та перевірка прийнятності. На цьому етапі відхиляється 90% заяв, тому що вони не відповідають формальним критеріям. Якщо заява проходить далі, її можуть або комунікувати державі (тобто повідомити уряд про заяву), або розглядати в спрощеному порядку, якщо справа типова. Потім слідує обмін меморандумами, оцінка Судом, і вже потім — винесення рішення.
- У яких випадках ЄСПЛ може розглядати справу в пріоритетному порядку?
- Коли йдеться про воєнні конфлікти або про справи, де є ризик для життя чи серйозні порушення: тортури, довготривале утримання без суду. Наприклад, під час повномасштабного вторгнення в Україну Суд розглядав частину скарг у пріоритетному порядку.
- Дехто вважає, що ЄСПЛ - скоріше якась "міжнародна моральна оцінка" події, ніж реальний інструмент правового захисту. Що Ви про це скажете?
- Це зовсім не так. Рішення ЄСПЛ мають обов'язкову юридичну силу, і країна, що програла справу, зобов'язана виконати рішення — як у частині компенсації, так і в частині загальних заходів. Звісно, не завжди держави це роблять належним чином, але існують механізми моніторингу виконання — зокрема Комітет міністрів Ради Європи, який може впливати на державу. Головне тут – знати свої права і розуміти, як правильно їх реалізовувати, тому що навіть найкращий суд не допоможе, якщо не дотримані всі належні процедури.
