Мера Києва Віталія Кличка вже роками критикує опозиція, а під час війни це посилилося звинуваченнями, що столиця мало допомагає ЗСУ. Та чи справді це так? Що відбувається за стінами КМДА в той час, коли біля центрального входу збираються активісти?
На всі питання щодо ефективності столичної влади, місцевого бюджету і витрат на озеленення відповів в інтервʼю для Today.ua депутат Київської міської ради 8 скликання від партії “Удар”, військовий ЗСУ Олесь Маляревич.
- Як ви оцінюєте роль місцевого самоврядування у забезпеченні потреб ЗСУ і чи правда, що Київ допомагає лише “своїм” військовим частинам? Чи відчуваєте в “Ахіллесі” підтримку?
Питання щодо підтримки армії дуже серйозне. Згідно бюджетного кодексу місто Київ може допомагати грошима і надавати субвенцію тільки тим частинам, які зареєстровані в місті Києві. А ми ж були спочатку 92-ю бригадою і нам давали кошти на Міністерство оборони і вони нам все купували. Дійсно, “Ахіллес” за 2024 рік отримав 174 мільйони з 10 мільярдів, які були виділені на ЗСУ. Тобто десь два відсотки пішло на “Ахіллес”. Всім бригадам допомогти місто не може, це нереально. І навіть мер каже, коли до нього пачки листів приходять: “Я ж не міністр оборони, не міністерство оборони, щоб місто Київ всім допомогло”. Тому допомагають в першу чергу тим підрозділам, які мають відношення до міста Києва. Це там 3-тя ОШБр, наприклад, “Птахи Мадяра”, 5-та штурмова бригада Нацгвардії і ще десь бригад 50, які отримують хто меншу, хто більшу допомогу від міста Києва.
Зараз набагато важче ще комусь допомагати, тому що дуже великий перелік підрозділів, які вже отримують допомогу, які звітують – це дуже важливо. Бо були випадки, коли бригада отримала кошти, але витрачала їх неправильно, або були якісь "зашквари".
Взагалі, місто Київ самостійно нічого не купує, лише кошти передає. Щоб не було питань, що купили те, що не треба. На сьогодні за 10-бальною шкалою щодо підтримки містом ЗСУ я б поставив тверду девʼятку. Якщо подивитися по нас – ми за перший квартал отримали 74 млн грн саме субвенцій – з них 63 млн з міста Києва. Житомир – 200 тис, Київська область 5 000 000 грн. Тому Київ реально фронтмен, лідер в цьому питанні.
- Депутат Київради Андрій Вітренко сказав, що взагалі не вважає бюджет Києва бюджетом воєнного стану, бо на озеленення йде більше, ніж на підтримку військових. Ви з цим згодні?
Візьміть приклад Харкова - Харків зараз наш базовий регіон і “Ахіллес” нині відповідає за оборону Харківської області. У місті Харків бачили парки? Прифронтовий регіон витрачає шалені кошти на міські господарства, тому що там живуть і працюють люди, яким теж треба робота.
Місто Київ не може взяти просто 100 млрд грн і витрати їх на дотацію медикам чи вчителям. Місто – це організм, це сотні тисяч людей, мільйони, яких треба балансувати. Не може місто взяти й не витрачати кошти на парки, тому що там працює велика кількість людей. Не може місто не витрачати на підтримку дорожньої та комунальної інфраструктури.
Хтось скаже, що в Києві багато витрачають на парки, а я вважаю, що і на парки треба витрачати кошти. Це те саме, що й коли ми були в Костянтинівці, Часовому Яру, Бахмуті. Люди кажуть чому в Костянтинівці ремонтують дороги в той час як провалюють Бахмут…Але ж по цим дорогам їдуть швидка допомога, військові пікапи, не тільки танки.
- Тобто ви підтримуєте ці ініціативи?
Звичайно! В Костянтинівці коли саджали дерева, це теж треба – тому що там люди в повному а**ї перебувають, розумієте?! Їм те дерево, той міні-парк – це дуже важливо. Людям треба продовжувати якось жити.
Багато наших поранених повертається в Київ, у нас в полку більшість - кияни. Вони не мають права прогулятися нормальним парком? Окрім міського бюджету ніхто не виділить кошти на парки - ні комерційні компанії, ні волонтери, ніхто більше. Тільки міський бюджет може витрачати кошти на дороги, мости, парки. І, звичайно, завжди коли треба можна сказати, що це “не на часі”.
- Які ваші пропозиції щодо планування столичного бюджету, що варто підправити?
Знаю, що не вистачає коштів все ж таки на підтримку армії – треба більше. Але треба бачити весь бюджет аби сказати звідки гроші можна забрати. Але реально міська програма підтримки ЗСУ – вона найкраща в Україні зараз. І всі області, і всі міста, і всі громади беруть приклад з Києва.
Щоб пояснити, я вам покроково розкажу. Є підрозділ, який пише, що їм треба супер сучасні літаки, сертифіковані, які пройшли випробування. 10 літаків коштують 13 мільйонів. Лист кидається для Кличка, але в скриньку військової адміністрації. Лист розглядає КМВА.
Незважаючи на політичну боротьбу ці питання розглядаються разом і тоді виноситься рішення: “Підтримуємо, підрозділ дійсно виконує важливу роботу”. Місто дуже часто питає саме військове командування чи цей підрозділ вартий того, щоб йому дати 50 млн грн. Може це підрозділ, який сидить в тилу і толком нічого не робив. Тобто там вирішується кому дати більше, а кому менше. 3-тя ОШБр, 5-та штурмова бригада – вони в пріоритеті, бо вони виконують найважчі завдання.
- Між політичними силами в Київраді часто виникають конфлікти інтересів. Як ви оцінюєте співпрацю з іншими політичними силами в Київраді, щодо пріоритетів воєнного часу?
Стосовно тих подій, які відбувалися в Київській міській раді - земельні комісії, питання Комарницького… Є правоохоронні органи, нехай вони пильно і неупереджено займаються своєю роботою. Якщо дійсно є люди, які порушили закон, то цим треба займатися. Не може бути виключення політичного - це “Слуги народу” порушили, чи “Удар”. Не можна вішати ярлики в залежності від того, в якій партії людина працює: “Цей жулік, цей украв, а цей молодець”. Є профільні органи – нехай все вирішать.
Що стосується Київради, то вона дуже важко працює, бо ви бачите: відбувається важливе голосування, потім блокується трибуна і маємо чергову паузу. Минулого разу мали проголосувати бюджет, де мільйони гривень передавалися на оборону і Андрій Вітренко… Я дуже поважаю його, заступник міністра освіти та науки. Він військовим багато допомагає по освіті – приміщення в університетах. Він класний, він комунікабельний, він йде на зустріч з одного дзвінка, але він робить свою опозиційну роботу.
Це знаєте, як йде акція від “Слуг народу” “Гроші на ЗСУ”, а в цей же час ми стоїмо у дворі Київради і отримуємо техніку й дрони. Що це таке? Місто й так реально допомагає. Ви чули хоч одного військового, який сказав би, що місто Київ не допомагає армії. Щоб це сказав саме військовий, а не людина в джинсах і з плакатіком. Але я розумію, їм “навалюють” політики-іміджмейкери, що треба таке казати.
- Тобто навіть у такий складний для країни час політиці є місце бути в ухваленні важливих рішень?
Звичайно. Є ситуація, яка політично розхитується опозиційними силами для того, щоб не працювала Київська міська рада – це дуже погано. І така проблема зараз по всій країні. Треба консолідувати зусилля, а не протистояти один проти одного.
- Як вам вдається поєднувати військову службу разом з громадською та політичною активністю?
Я продовжую працювати на посаді депутата Київради, але не так повноцінно, як до армії. Я не провожу особисті прийоми, а спілкуюсь тільки через соцмережі. Коли є можливість люди звертаються через керівників будинків, через профільних керівників освіти. Директори шкіл і садочків – з ними я підтримую контакт, тому що війна війною, але проблеми території, яку я представляю, треба вирішувати. І я не можу повністю відключитися від цього, бо я 10 років цим займаюся.
Якщо брати початок війни, перші один чи два роки, то я майже не брав ніякої участі у політичному житті столиці, тому що був повністю навантажений війною. Обов'язки були командувати ротою, і на мені був такий функціонал, що ніколи було голову підняти. Потім, коли ми вже стали батальйоном і полком, стали офіцерами, звичайно, там і частіше на сесії можна приїхати. Уже працює команда. Ну, ми просто побудували полк “Ахіллес”, рушійна сила якого - люди, які прийшли в перший день як добровольці Дніпровського району міста Київ.
Ба більше, у мене в полку є люди, які за мене голосували, як за депутата. Вони бачать чим я займаюсь, як я використовую цей досвід та ресурс, який має депутат Київради для розвитку нашого підрозділу. Це і лікування всіх наших бійців у Києві, це і субвенції міського бюджету на полк “Ахіллес” і в інші підрозділи (ми іншим теж допомагаємо). Таким чином я, як депутат, фактично допомагаю армії, бо я зсередини бачу, що треба робити.
- Чи веде “Удар” піар-кампанію і чи готується Кличко до виборів? І як ви прокоментуєте думки, що робиться це за кошти платників податків, адже мера звинувачують у піарі на допомозі армії, але ж він купує все не зі свого карману?
Є мер міста. Ця людина обрана на виборах, вона присутня на всіх заходах по передачі військової техніки, яка придбана за бюджет міста Києва. Коли техніка стоїть перед центральним входом і все вручається, то будь-який депутат або чиновник може підійти, стати, сфотографуватися, дати інтерв'ю і сказати, що місто допомагає. Ніхто ж не каже: “Віталій Володимирович Кличко купує цю техніку і передає її армії”. Це передає громада міста Києва. Кожна людина, яка має відношення до міста Києва, прописана тут або живе тут – це громада міста Києва. Це стосується кожного.
Стосовно піару – жодного разу я не бачив від Віталія Кличка або від партії “Удар” ніде ні новини, ні листівки… Я навіть сам пропонував на машинах писати: “Від громади міста Києва”, зеленим по зеленому. Щоб військові хоч розуміли десь там на Донбасі, що це від Києва приїхало.
Мені, як киянину, хотілося б, щоб люди з Павлограда, з Запоріжжя, щоб вони побачили техніку, сіли в неї і подумали: “Дякую місту Києву, що допомагає”. Бо коли подивишся новини десь там в Харкові, або в Краматорську в інтернеті – то Київ це якесь суцільне лайно і корупція. Але це ж неправда… Так, дійсно є багато му**ків, які ганьблять репутацію міста. Історія Комарницького – це взагалі жах. Соромно, що така людина мала відношення до Києва взагалі, але я депутат вже 10 років і я жодного разу з Комарницьким не зустрічався. Тобто те, що кажуть, що він “рульовий міста Києва” - неправда.
- Ви, як киянин, яким бачите майбутнє міста?
Об'ємне питання. Я дуже хочу винести з міста Києва всю цю центральну владу. За місто перенести всі ці урядові квартали, президентський офіс – всіх туди. В багатьох країнах таке є. Взяти інше місто і зробити його містом державної влади. Чому? Тому що місто перевантажене цими спорудами, цими людьми, яких дуже-дуже багато. І кияни вже губляться всередині цього міста.
Я дуже полюбив Харків, - це місто дійсно класне, охайне, харківʼяни його люблять, і там більша частина – це харківʼяни, які там живуть і люблять місто. А Київ перевантажений - це столиця. Зараз Київ перевантажений функціями столиці.
Стосовно фінансів – зараз місто Київ має 100 мільярдів гривень, це начебто дуже багато. Насправді це не багато, тому що Київ реально використовують як ніяке інше місто цієї країни.
Інфраструктура: при Кучмі, чи інших президентах держава будувала мости, давала субвенції на дороги. Зараз субвенції забрали, ПДФО забрали. Місто Київ має бюджет 100 мільярдів за рахунок того, що тут багато людей живе - багато торгівлі, багато компаній. Але тут набагато більше проблем, ніж є коштів міського бюджету. Це правда. І для того, щоб цей тягар міста зняти, це транспортне перевантаження, треба винести державні органи влади в інше місце, щоб Київ трішки видихнув, бо тут дуже багато людей. Натомість потрібно створити “міні-Пентагон”, щоб всі в одному місці комунікували, простіша логістика і все таке. До того ж вдасться економічно підняти регіон, де розташовуватиметься цей “Пентагон”. А місто Київ – це історичне місто.
