Жити в Україні стає все дорожче – продукти шалено ростуть в ціні, так само як і валюта. В той час держава бере кредити, віддавати які доведеться десятиліттями. Хтось з політиків робить шокуючі заяви про підвищення податків для бізнесу, а той час як уряд досі рішуче не взявся вирішувати корупцію на митницях.
Про те, що відбувається на ринку праці, в якій валюті зберігати гроші і що чекає на економіку України – в ексклюзивному інтерв'ю для today.ua з нардепкою, членкинею податкового комітету Ольгою Василевською-Смаглюк.
- Чи планується в найближчий час відміна комендантських годин в деяких областях?
- В кожній області при обласній адміністрації створені свої штаби, які погоджують всі моменти стосовно безпекової ситуації безпосереднього з військовими. З огляду на те, що, слава Богу, Закарпатська область не під основним ударом ворога, там було прийняте таке рішення.
Що стосується інших областей, то комендантська година наразі, як на мене, створює певний баланс між інтересами суспільства, бізнесу і безпекових загроз. Говорити про якісь перегляд в цьому плані не доводиться, з огляду на те, яка ситуація з обстрілами. Ми розуміємо, що Київщина, Сумщина, Харківщина, я вже не кажу про Запоріжжя, Херсонщину та інші східні та південні регіони, вони найбільше потерпають від ударів дронів і ракет.
Все це відбувається в неочікувані моменти, в святкові моменти в тому числі. Інші є загрози – це диверсійні групи, які можуть створювати певні загрози для населення, і вночі цивільним пересуватись точно не варто. Відтак – говорити про відміну комендантської години не доводиться.
- Заяви вашого колеги Гетманцева час від часу вражають підприємців. Чи є якийсь чіткий план безболісного виводу частини економіки з "тіні"?
- Заяви Данила Олександровича йдуть в контексті дій уряду і нашої внутрішньої ситуації – ми вимушені фактично весь свій бюджет витрачати на утримання військових. Тому говорити зараз про те, що Данило Олександрович спеціально шокує громадян… У нас така реальність шокуюча.
Україна перебуває в складній ситуації, де необхідність фінансування державою, особливо в умовах війни та відбудови є під постійним пресингом. Підвищення податкового навантаження звісно може спонукати частину бізнесу до більш глибокого походу у «тінь». Але держава має чіткий комплексний план дій. По-перше, це Національна стратегія доходів до 30-го року. Цей план спрямований на системні реформи податкової, митної політики, адміністрування доходів, цифровізацію, боротьбу зі зловживаннями, зокрема, через реформу спрощеної системи оподаткування.
Це не наше ноу-хау. Донори, які дають нам гроші в борг, вимагають від нас певних дій. І наближення до стандартів Євросоюзу, що має на меті зменшити рівень тіньової економіки, підвищити добровільну сплату податків, і приєднати нас до Європейського Союзу, що записано в нашій Конституції. Важливо наголосити, що немає безболісного шляху виведення економіки з «тіні». І звісно, перш ніж підвищувати податки, щоб вводити нові – варто було б зайнятися адмініструванням. І тут ми бачимо гарні результати нового керівництва Податкової служби України, які зібрали плюсом 36 мільярдів до плану. Це не через підвищення певних податкових ставок, а додатково до плану на цей період вони зібрали 36 мільярдів.
Я вважаю, що адміністрування у нас зараз набагато краще. І, до речі, скарг бізнесу у мене набагато менше. Більшість зараз скаржиться на місцеві податки, аніж на те, що податкова щось там не те робить, зайве вимагає, зловживає і так далі. Я думаю, що найближчим часом ми вже побачимо результати по адмініструванню, коли буде знайдений баланс між інтересами бізнесу і інтересами держави. І вже потім ми з вами зможемо говорити, чи варто підвищувати якісь інші податки, чи цього, наприклад, на даний період часу достатньо.
- Наскільки наша економіка готова “відпустити” ще якусь кількість чоловіків з робочих місць на фронт без суттєвих для економіки наслідків?
- Суттєві наслідки вже є – ми це бачимо в будівництві, транспорті, комунальній сфері, енергетиці та в інших галузях економіки. Але ми маємо розуміти, що наша основна задача – захистити нашу державу. Без адекватного рівня захисту нашої держави, ми, на жаль, можемо залишитися без ФОПів та інших підприємців і взагалі не дай боже бути під управлінням ворога. Говорити про те, що давайте ми захистимо економіку, не захищаючи при цьому нашу незалежність і суб'єктність - не можна. Тут потрібно із двох зол вибирати якесь менше.
Як на мене, менше зло – це втратити людей, в комуналці умовній, аніж втратити державність. Тому безболісно не вийде, але як на мене, зараз створений гарний баланс, коли підприємство частину своїх співробітників бронюють. Для цього потрібно виконати певні умови - наприклад, мати середній рівень по галузі заробітної плати і це ж суттєво стимулює. Тепер маємо зміни: раніше було так - 50 відсотків заробіних плат у конверті і 50 відсотків офіційно. Зараз платять повну зарплату офіційно, як на мене - це чудово. Одним махом ми зробили дві добрі справи. Бронюємо потрібних людей, не всі сто відсотків, а десь 25-50 відсотків людей.
- Чому сталося різке подорожчання продуктів? Чи планує держава вводити контроль за спекулянтами, які можуть на ринку гратися з цінами?
- Спекулянти, я думаю, ні. А от що стосується стрибка цін – так. Якщо раніше у нас було дешевше, ніж в умовній Польщі, то зараз дешевше в Польщі. На жаль, тому що туди переїхала робоча сила, що створює певну конкуренцію серед людей, які хочуть десь працювати. І зарплата стала, скажімо так, там конкурентноздатна – якщо раніше вони пропонували більшу зарплату, зараз вони можуть пропонувати меншу зарплату за рахунок тих же таки українців, і так зменшується собівартість.
У нас збільшилося плече логістики дуже сильно, що також впливає на ріст цін і рyйнування промислової інфраструктури, тих же заводів, складів і великих гіпермаркетів, в тому числі, що стимулює їх якимось чином компенсувати ці втрати. Ну і інфляція є, але вона тримається на не надто високому рівні. Ви бачите курс долара, я думаю і далі у нас будуть певні інфляційні процеси.
Дійсно інфляція суттєва через внутрішні фактори – міграція, руйнування інфраструктури, логістика, і зовнішні фактори - ситуація в США. З іншого боку ситуація в США і введення додаткових мит може стимулювати переводити виробництво, в тому числі на території України. Бо ми не є Європою і у нас додаткові мита у такому розмірі як у Європі чи в Китаї не розповсюджуються.
Власне, я бачу великий стрибок цін в столиці, але бачу менший стрибок цін в інших регіонах, в тому числі і прифронтових, навіть на півночі Київщини ціни не такі високі. Те, що люди бідують – це факт, але у нас 4,5 мільйона вакансій, які нема кому заповнити. І частина людей чомусь досі не прагне знайти роботу і живе за рахунок певних соцвиплат – виплата ВПО, “чорнобильцям” і т.д..
Також в регіонах люди ведуть власне господарство і коли, наприклад, на моєму окрузі умовній жінці 40+ пропонують піти працювати поштарем на повну ставку – вона відмовляється, тому що в неї господарство, яке її годує. На повну ставку вона не йде, а не повну ставку їй не пропонують. Ліки ростуть, на що відреагував наш президент, і зараз цінники мають зупинитися в рості. Є певні інструменти, які уряд може вживати для регулювання цін.
- Гучна тема “Податку на OLX”. Де межа, яка відділяє звичайного українця, який вирішив непотрібне продати від тієї людини, яка на цьому заробляє гроші?
- Давайте одразу визначимо, що ніякого податку на “OLX” не існує і податкова служба впроваджувати його не збирається. Мова йде лише про тих осіб, які торгують однорідними товарами в кількості сотень і тисяч цих товарів і вони однакові. Через маркетплейс або соціальні мережі ці товари продаються на сотні тисяч або мільйони гривень без сплати податків або ведення господарської діяльності.
- Ви похвалили в нашій розмові податківців та очільника ДПСУ. Які результати реформи митниці і чи вдалося зменшити корупцію?
- Я отримую чимало скарг на дії митниці. У мене нещодавно була навіть скарга на те, що суб'єкт підприємницької діяльності не міг легально ввезти айфони та іншу оргтехніку – митниця перешкоджала. Дійсно, нарікань дуже багато, і коли суб'єкти господарської діяльності або брокер звертаються з тим, що тут їх шантажують, вимагають хабар за надуманими причинами розвертають вантажі, то, я кажу: “Давайте ми з вами підемо, напишемо в правоохоронні органи” і тоді вони "зливаються", не хочуть йти. Кругову поруку дуже важко розірвати.
Тим не менш комітет зробив все можливе і неможливе для того, щоб ухвалити відповідні законодавчі акти про перезавантаження і митниці, і бюро економічної безпеки. Незважаючи на це Кабмін і профільні міністерства ще не дійшли до цього…
- Євро ставить рекорди по вартості, долар падає. В якій валюті людям зберігати гроші? Як зберігаєте ви?
- Давати поради громадянам в такому чутливому питанні досить небезпечно. У мене є депозит і на картці гроші – я тримала їх в доларі.
Найкраща історія – це диверсифікація, перш за все – це золото, якщо хтось теж може собі дозволити. Те, що також впливає – ми не знаємо, як буде діяти Вашингтон в своїй тарифній політиці. Тому найкраще – це диверсифікувати: трошки золота, трошки євро, трошки долара і може навіть трішки віртуальних активів.
От зараз поки що Верховна Рада не ухвалила відповідне законодавство, але збирається його ухвалити найближчий часом – це легалізація віртуальних активів і їх відповідне оподаткування. Це також призвело до збурення, тому що у нас є люди, які мають віртуальні активи. Але Національний банк вживає всіх заходів для того, щоб гривня була стабільною. Тому, як на мене, з огляду на досвіди, які отримали громадян України в 2008 році, коли була глобальна економічна криза – краще тримати в національній валюті.
Тому що ви ж пам'ятаєте – тоді люди брали кредити в доларах і прогоріли. Зараз теж важко передбачити і долар, і євро, і швейцарський фунт. Всього по трошки, і трошки золота. От таким чином варто діяти. А взагалі дуже хороша порада нашим громадянам – купувати ОВДП. Вони вигідні, вони не оподатковуються, і вони підтримують нашу армію.
- Скільки Україна позичила за цей час і як буде віддавати? Як це вплине на життя кожного українця?
- Кожна друга гривня, або навіть півтори – вони позичені в нашому бюджеті. Тому ми дійсно в боргах, але визначити точну суму, яку Україна залучила від міжнародних партнерів з часів незалежності, складно. Фінансова допомога постійно змінюється. Що стосується того, наскільки посильні наші борги? Ну, поки що посильні, ми їх беремо частину, позичаємо. Тобто ми надійний партнер, і ми реструктуризували частину коштів, ви знаєте, минулого року, але реструктуризація була більш-менше успішною.
Нагадаю, наприклад, Японія в 1901 році брала кредити США, які віддавала до 1986 року, незважаючи на те, що зі США воювала певний період час. Тому, будучи надійним партнером, ми також реструктуризуємо, позичаємо частину, віддаємо, і це нормально. І що з цим робити? Далі позичати з розумом і з розумом витрачати. Міжнародні партнери позичають або дають гранти, але декларують, що воно не має йти на війну, а фінансують якісь не завжди актуальні проекти. Було б добре провести секвестр бюджету і визначити ті програми, які вже не є актуальними, але які фінансуються.
