Відносини України і США місяцями очолюють глобальний порялок денний, адже від багатьох рішень залежить доля нашої держави. Попри суперечки, українська делегація поїхала до штатів з конкретним розумінням угоди про корисні копалини, а тим часом український уряд прикидає, як і чим для нас може стати вигідною “торговельна війна”, яку розпочинають США.
Про міжнародні проблеми, а також важливе питання щодо грошей на зарплати військовим в інтерв'ю today.ua розповів нардеп Ярослав Железняк.
- "Економічна правда", посилаючись на свої джерела, опублікували новину про те, що до кінця року на виплати нашим військовослужбовцям може не вистачити 200 мільярдів гривень. Чи буває дим без вогню? Чи можуть наші військові залишитись без заробітних плат?
- Ризик теоретичний, він завжди є, він завжди був. Це припущення, це стандартна історія, але я переконаний, що все буде нормально. Чому? Бо у 2025 році, на відміну від усіх попередніх років, ми переконали МВФ, що все ж таки потрібно навіть формально планувати військовий бюджет. І взагалі весь бюджет планувати не по півроку, а на рік. Наразі військовий бюджет запланований на рік.
Зараз значно більше видатків перекрито вже в бюджеті, не лише нашими грошима, а ще й трьома мільярдами фунтів – це приблизно 90 мільярдів гривень, які йдуть від Британії на військові видатки. Плюс є ще “Данська ініціатива”, за якою Данія, Норвегія та інші країни дають гроші на закупівлю боєприпасів.
Ну і останнє, щоб одразу заспокоїти: гроші на забезпечення армії можуть перекидатися з інших статей видатків. Ми вже маємо зараз перевиконання бюджету на 36 мільярдів. У нас, очевидно, є більше грошей, якщо буде потрібно від міжнародної допомоги, можемо замінити певні видатки. У нас збільшено відсоткову ставку відповідно.
Зараз Мінфін, як ви бачите, досить непогано залучає різні боргові надходження. І у нас також є ще простір для того, щоб раптом, якщо не вистачатиме грошей, міністерство за секунду могло перекинути з інших статей кошти на забезпечення армії. Це не свідчить, що грошей завжди достатньо, ні, є багато закупівель, на які потрібно більше коштів. Але загалом на такі критичні штуки грошей буде достатньо, і я не уявляю ситуацію, за якої раптом буде проблема з виплатами.
- Тобто в нас до кінця року проблем із виплатами саме військовослужбовцям не буде?
Я не уявляю, що має трапитись, щоб у нас в цілому були проблеми з виплатами військовослужбовцям. Ми тоді просто будь-які інші витрати забираємо одразу і перекидаємо туди або розпаковуємо резерви. Тому я не уявляю просто ситуацію, щоб була така проблема.
- Новина більш глобального характеру: тарифи на товари з Китаю і контрміри з боку КНР. В якому напрямку зараз рухається ця “торговельна війна”?
- У бік загострення війни. Ті ввели, ті ввели – один одного поображали. Ну все. Поки ніхто зі сторін не дає, як то кажуть, задню. (На момент цього інтерв'ю США ще не оголосили призупинення дію мит, - авт.)
- Чи може воно вилитися в якусь конфронтацію, не лише в економічному плані?
- Я не знаю, думаю, що ніхто тепер не знає. Але проблема в тому, що завжди якраз побоювання таких “торговельних війн” зупиняли різні амбіції Китаю щодо того ж самого Тайваню. Те, що зараз вони так активненько зайшли в цю історію, говорить про те, що певні ризики з'являються не тільки економічні. Але тепер їх вже це не зупинить.
- Тим часом, сенатор-демократ Вайден оголосив, що вносить на розгляд двопартійну резолюцію про скасування глобальних мит Трампа. Чи спрацює цього разу ця система “важелів та противаг”?
- Ні, вона в них не працює. Поки що ні. І навіть те, що пишуть про Маска, що він начебто вже просить скасувати мита – я не вірю, що хтось на Трампа може повпливати, окрім самого Трампа.
- Трамп заявив про те, що країни “цілують його в зад”, аби укласти нові торговельні угоди. Чи добивається він якихось поцілунків, вибачте, з боку України?
- У нас немає великого торговельного дисбалансу. Чесно кажучи, не факт, що ці мита будуть нам невигідні. Чавун вони будуть купувати, мед так само. До речі, на мед хочуть впроваджувати додаткові мита, але у них найбільший постачальник Китай. І тому звільняється ринок. Там ми ще пробки якісь постачаємо, але, знову ж таки, конкуренти найбільші є азійські – якраз на них більші мита. Взагалі для нас ця ситуація трохи виграшна, як на мене.
- А ми можемо використовувати своє становище дійсно на користь, чи є якісь вже зрушення з боку уряду, реакція?
- Наша реакція дуже тиха, спокійна, і може ми навіть колись підпишемо торговельну угоду окремо між Україною та США. Але ще раз: тут питання більше до кон'юнктури, ринку і бізнесу. Я поки не думаю, що щось катастрофічне для нас сталося. Єдине, що може бути - глобальна рецесія, і вона, звичайно, як будь-яке економічне потрясіння, буде впливати на всіх.
- Урсула Фон Дер Ляєн пропонує американцям 0% мита на деякі категорії товарів для того, аби не розпочалася “торговельна війна” між Європою та США. А з нашого боку будуть пропонуватися якісь поступки на певні товари, чи вже є якісь звернення до американців?
- У нас трохи інша ситуація. Нам не треба “кіпішувати” та робити багато заяв і рухів. На Україну не ввели нічого понад ті мита, що ввели на весь світ. І це не перший раз, коли Штати вводять 10%. Конкретно по Україні наш торговельний баланс, м'яко кажучи, на користь США. Тому ми можемо навіть скористатися цією ситуацією, більшість американських товарів у нас, так чи інакше, звільнені від мита. Тому ми не сильно їм щось зі свого боку можемо запропонувати.
Як ми можемо скористатись із цієї ситуації? Ми постачаємо в США відверто не так багато позицій: 41% — це чавун. Чавун вони будуть купувати в будь-якому разі, тому що так побудована металургія Сполучених Штатів, що чавун їм дуже-дуже потрібен. І через те, що чавун вони з інших країн менше можуть залучати, тому що на інші країни вже накладені більші мита, можливо, для нас відкриється більший ринок.
Далі сталь – на цей ресурс вже з березня й так діє 25% мита без оцих 10%. Тобто нам однаково, нічого для нас не змінилося. Далі 16% — це експорт меду. Мед потрапив під мита, але проблема в тому, що найбільший постачальник меду в даному випадку — це Китай. Відповідно, тут у нас відкривається вікно можливостей. Ну і останнє – це Індонезія і Малайзія, вони постачають олію до США разом із нами. Теж на них мито значно більше – відповідно, для нас відкривається величезне вікно можливостей.
- Цього тижня до України прибув перший вантаж з коксівним вугіллям для виробництва того самого прокату – купили його у США. Чому це сталося?
- Варіантів не так багато – ПАР і Штати. Все це через закриття шахт у Покровському районі. Це не дуже добре для нашої економіки, але добре, що ми можемо це замінити. Тому що це означає, що далі буде наша металургія працювати. Ну собівартість збільшиться. Незважаючи на це, ми досі конкурентноздатні на ринку.
- Українська делегація полетіла до США з угодою щодо корисних копалин. Що може бути прийнятним для України і для США одночасно?
- Спільний фонд, до якого залучатимуть інвестиції, в який ми разом додаємо гроші, обираємо проєкти, які інвестуються, можемо далі розподіляти прибутки. Ми ж за інвестиції США. Просто це має бути по-партнерськи, в хорошому сенсі цього слова. А не просто ми забираємо рентні платежі з бюджету і кудись відправляємо.
