Іноземні ЗМІ час від часу прощупують тему президентських виборів в Україні, нова хвиля таких заголовків з'явилася одразу після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Та в Україні влада швидко спростовує подібні заяви. І хоч деякі політичні сили нагадують про себе і готують ґрунт для передвиборчої гонки, законодавці ніяк не починають виборчий процес.
У ЦВК запевняють – виборів через пів року не буде і наголошують на проблемах: понад 1,2 млн українців в Росії, понад 6 млн українців за кордоном, стерті з лиця землі міста та ухилянти, які не реєструють місце проживання.
Над чим працюють в підготовці до повоєнних виборів – в інтервʼю заступника голови ЦВК Сергія Дубовика.
- Після перемоги Трампа знову почалися заяви, що Зеленський нелегітимний і потрібно провести вибори в Україні. Чи заговорили про старт виборчого процесу на рівні ЦВК, парламенту та інших структур в Україні?
- Ні, не заговорили. Тому що крім заяв Трампа і його команди, такі заяви лунали і раніше, як від окремих американських законодавців, так і від окремих представників європейських країн. Це дуже часто маніпулятивно використовується, є частиною кремлівської пропаганди і тренду створення незручності для представників нашої влади, які беруть участь у міжнародних переговорах. Тому ми не розглядали ці заяви серйозно. У нас є певні конституційні механізми, ми демократична країна.
- Виборчий кодекс за останні роки не змінювався, чи змінювалося щось в структурі вашої роботи? Чи, можливо, з'явилися напрацювання, щоб швидше підготуватися до виборів?
- Ну, знаєте, за останній рік ми не сиділи склавши руки. ЦВК працює в звичайному режимі. Ми з вами знаємо, що був цілий "мандатопад" в органах місцевого самоврядування, коли дуже багато жінок-депутатів виїхали за кордон. Треба було організувати роботу територіальних комісій таким чином, щоб вони своєчасно збиралися, виконували свої повноваження, проводили заміщення в громадах з населенням понад 10 тисяч виборців для того, щоб не зупинилася робота в органі місцевого самоврядування. Ми розглядали скарги, вживали заходів для організації роботи цих комісій.
Разом з тим ми продовжили роботу по відновленню повноцінного функціонування державного реєстру виборців.
- На деякі державні реєстри були кібератаки, з реєстром виборців все гаразд?
- З початком збройної агресії РФ діяльність державного реєстру виборців була призупинена. Так само був зупинений доступ до інформаційних ресурсів ЦВК. Чому? У зв'язку з тим, що у нас на веб-сайтах відображались прізвища депутатів місцевих рад, селищних міських голів і також прізвища повних складів територіальних виборчих комісій. Оскільки країна-агресор проводила псевдореферендум і намагалася схиляти представників місцевої влади, які залишились на окупованих територіях, до колаборації, нами було ухвалено рішення призупинити цей доступ.
Реєстр - це ж не тільки про вибори, це і функціональна робота органів державної статистики, фінансових органів, правоохоронних органів. Тобто необхідно було відновити доступ, що ми і почали робити, починаючи з 2023 року. Ми поступово ввели інформацію за той час, коли діяльності реєстру була зупинена. Станом на літо 2024 року відновили повністю періодичне поновлення даних державного реєстру виборців за рахунок тих джерел інформацій, які передбачені законом.
Другий етап роботи ЦВК - відновлення повноцінних інформацій про межі виборчих дільниць. На початку лютого вже 2025-го року основні подання ми зробили і по закордону, і по внутрішнім нашим виборчим дільницям.
Крім того, враховуючи бойові дії, у нас збільшилась кількість людей з особливими потребами. Ми окремо вивчаємо питання інклюзії виборчих дільниць. У окремих населених пунктах ще є заміновані ділянки прифронтової полоси. Треба розуміти, чи є безпечний доступ до місць голосування, чи не потрібно їх змінити.
- Щодо інклюзії - пам'ятаєте, були розмови про голосування онлайн для людей, які не зможуть прийти. Цей варіант якось пропрацьовується?
- У нас є голосування на дому для осіб з особливими потребами, навіть в реєстрі є відповідні відмітки. Тобто у нас це більш-менш врегульовано і законом у мирного часу, і зараз.
Щодо онлайн-голосування - за цей рік все більше політиків, експертів і організаторів виборів приходять до висновку, що ті платформи, які зараз існують в Україні, не можуть забезпечити таємність голосування, безпечність передачі інформації і відповідний контроль. З іншого боку таке голосування може призвести до розкриття таємниці голосування. Вдалі експерименти не відбувалися в країнах, як у нас, з населенням і кількістю виборців більше 30 млн. Тобто це неможливо.
А ті країни, які пробували таке голосування, наприклад в Німеччині, то зрештою визнавалися результати або неконституційними.
Зараз на часі питання не допустити за рахунок введення якихось нових форм, делегітимізації результату. Тому що нам потрібно, щоб суспільство сприйняло результати цих виборів, щоб ніхто не сумнівався. Так само з ідеєю поштового голосування, ми теж досить ретельно в ЦВК вивчали це питання. Думали над тим, як це організувати, але зрозумійте – у кожної країни є виборчі звички. Така сама виборча звичка у нас - сьогодні проголосували, ввечері виборчі дільниці закрилися і на наступний день ми починаємо від ЦВК жадати результату, правда ж?
І от, уявіть собі, в нашій напрузі на повоєнних виборах, за рахунок поштового голосування, у нас десь загубиться десятка тисяч голосів, бо поштовий оператор своєчасно їх не надіслав. Уявіть собі, що якась партія не потрапляє до парламенту за рахунок поштового голосування. Наслідки. Ми ж з вами люди, які вже бачили багато в нашій країні - це повністю спотворена довіра до результату у подальшому, навіть після ретельної перевірки.
Це досить серйозні питання. Тому більшість фахівців виходять з того, що процедури мають максимально зберегтися такими, як є.
- Ви кажете - щоб було так, як раніше. А раніше ми проводили вибори з частиною тимчасово окупованих територій. Чи зараз прифронтові міста готові до виборів?
- По-перше, обласні військово-цивільні адміністрації і уряд щомісяця нас інформують про стан виборчої інфраструктури, про пакти руйнувань і т.д. Тобто ми цю інформацію накопичуємо, намагаємося певним чином впливати на перерозподіл цієї виборчої інфраструктури, скриньок, слідкуємо за приміщенням, ставимо питання про перенесення центру виборчої дільниці. Що стосується прифронтової і не прифронтової полоси - великої різниці в нашій комунікації не існує.
Існують проблеми повністю зруйнованих населених пунктів. Ми в ЦВК любимо говорити про місто Бахмут, хоча він зараз в окупації, але коли місто стерте з лиця землі, але там рахується 30 тисяч виборців. А по факту їх там назбирається може 2, 5, 7 тисяч. От як це робити, як це сприймати - з точки зору формального права нам необхідно створювати дільниці, бо там є 30 тисяч виборчих адрес. Тобто іти на формальне забезпечення права, чи іти на певні обмеження по фактичній кількості проживаючих?
Але знову ж таки, визначення місця проживання, місця реєстрації відповідної виборчої адреси, це право громадянина. Якщо він не хоче змінювати місце проживання в зруйнованому населеному пункті, ми нічого з ним зробити не можемо. Значить ми маємо забезпечити його конституційне право. А з іншого боку, це певні ризики використання адміністративного ресурсу.
- Багато чоловіків, щоб уникнути мобілізації, не реєструють місце проживання. Це суттєво зменшує кількість виборців, ви це рахували?
- Я не скажу вам, чоловіків чи жінок, я знаю одне - на сьогоднішній день у нас є понад 1 200 000, які не мають виборчої адреси і які не рахуються тими, що вибули з громадянства України або померли. Це не рахуючи тих, хто формально залишається у нас з виборчими адресами на окупованих територіях, а це десь приблизно 7 мільйонів людей.
Але відносно ця кількість не є великою, тому що, скажімо, в тій самій Молдові з набагато меншим населенням таких осіб 600 000. Це є в кожній країні.
Щоб вирішити питання з такими чоловіками, як ви кажете, і з тими, хто за кордоном не хочеться ставати на консульський облік, ми пропонували режим активної реєстрації виборців. У нас є режим, так зване "ТЗМГ" - тимчасової зміни місця голосування. Коли розпочинається певні виборчі перегони, є час, коли людина може змінити свою тимчасову виборчу адресу і проголосувати там, де їй зручно. Тому, скажімо, львівʼянин може в Києві проголосувати, а мешканці з Дніпра - в Ужгороді. А ми хочемо, щоб це можна було робити на постійній основі, щоб виборча адреса за бажаннями, підкреслюю, змінювалася за бажанням. От про це ми в ЦВК говоримо і хочемо, щоб законодавець в цьому питанні пішов на зустріч. Це не так важко зробити: внести відповідні зміни в кодекси і закон про державний реєстр виборців.
- Чи розширилися наша інфраструктура для голосування українців за кордоном?
- Українців за кордоном десь 5-6 мільйонів. Але тут можна чесно ще добавляти мільйон, тому що 1 200 000 ще рахується в Російській Федерації. Ми звісно це питання соромʼязливо обходимо, що більше мільйона наших громадян за офіційними даними знаходяться в Росії. Це люди, які не змінили своє громадянство. Вони ж могли поміняти і стати громадянином Росії, але вони цього не роблять. Це мужні люди, які не змінюють там громадянство.
Я ні в якому разі не є прихильником створення будь-якої виборчої інфраструктури на території країни-агресора, тому що це не будуть демократичні вибори. Але ми теж повинні розуміти, що міністерства закордонних справ і виборчі адреси можуть бути віднесені до країн, які межують з країною-агресором, тобто до Фінляндії, Казахстану, можливо до Південної Кореї. Це більше питання до дипломатів.
Що стосується мережі - вона суттєво не розширилась, і це дійсно для нас виклик. Тому що нам потрібна зміна законодавства, яке б дозволило робити і створювати виборчі дільниці за кордоном. Зараз наші колеги з МЗС та ЦВК обмежені нормами закону, що виборчі дільниці утворюються виключно при дипломатичних і консульських установах. Якщо законодавець не внесе змін, нам доведеться вдаватися до певних речей, які досить бюрократичні і важко вирішуються - утворювати там почесні консульства і вважати, що це ж теж консульська установа. Або тимчасово брати в оренду приміщення і вважати, що це територія дипломатичної установи.
- Майже на кожному питанні ви говорите про внесення змін до закону. Ви подали вже ці пропозиції в парламент, чи відбуваються якісь робочі групи?
- Ми прийняли ще в 2022 році 102-гу постанову, де описані наші бачення необхідності вдосконалення виборчого кодексу і спеціальних законів. Пропозиції досі актуальні і зараз лежать у Верховній Раді. Розуміючи, що якоїсь активності немає, у ЦВК було утворено три робочі групи: щодо організаційно-фінансових питань, питань безпеки та проблем голосування за кордоном. До цих груп було залучено все керівництво профільного комітету Верховної Ради. Тобто народні депутати України, які опікуються цими питаннями, в більшості поінформовані про наше напрацювання. Все, що ми могли - ми зробили.
Я вважаю, що парламентарям вже слід переходити до практичної реалізації, хоча б окремих питань і перестати боятися говорити про вибори, як такі. Будемо розрізняти правила, за якими ми хочемо провести повоєнні вибори, з датою конкретних виборчих процесів. Це досить різні речі.
- Ну, ви казали про звички. Здається, суспільство звикло, що коли треба, то ВРУ хоч і вночі проголосує за закон. Тому, якщо не голосують зміни у виборчий кодекс, то до виборів не готуються?
- Я вам хочу сказати більше, що вони не тільки не беруться за виборчий кодекс, вони ще й нас хронічно недофінансовують. Був прийнятий виборчий кодекс, був прийнятий закон про референдум, в положеннях якого було визначено видатки на розроблення нової інформаційно-аналітичної системи виборів. Ці 440 мільйонів гривень за поточними розрахунками нам не виділяються, тобто ми не можемо створити нову систему у відповідності до виборчого кодексу.
Так само недофінансовуються поточні видатки ЦВК. Ми все розуміємо, війна, але це ми про політичну волю, а не про бажання ЦВК в якомусь фінансуванні. Тобто вибори – це гроші, і гроші досить великі. Ми повинні розуміти, що кожна виборча компанія - це видатки. Президентська компанія - 6 мільярдів гривень, парламентська і місцева компанія – це по 4 мільярда гривень відповідно кожна. Тобто це півмільярда доларів, які необхідні якщо проводити три компанії. А ці гроші треба знайти. Ви ж бачите, пошуку цих грошей немає, він не триває.
Воно ж таки спотворює будь-яку теорію змови про якісь вказівки і підготовку. Без грошей це неможливо. Якби щось і готувалося, виділялися б гроші, або вони б шукалися, або ставилося б питання чому їх немає в державному бюджеті по цьому напрямку.
Хочу перед читачами відкинути будь-які теорії змови щодо того, що ЦВК отримує якісь вказівки. ЦВК - незалежний державний орган, це довела її історія за багато років. Після першого Майдану немає жодних доказів впливу на ЦВК. Немає впливу і зараз. Ми діємо виключно в рамках наших правових процедур.
- Чи можемо ми тут підсумувати, що питання підготовки до виборів і їх проведення – це зараз не до ЦВК, а до парламенту, уряду і Офісу Президента ?
- Офіс Президента, скажімо, не зовсім. Це питання до парламенту і законодавчого забезпечення. Це питання до уряду в плані потенційного пошуку грошей. Якщо нам завтра їх дадуть - ми ж не напишемо софт за день. Ми з вами розумні люди - державні інформаційні системи тестуються і пишуться не один місяць. За декілька місяців ми не зможемо підготувати цю інфраструктуру.
Можемо трошки підтягнути старий софт, який у нас є. І зараз ми намагаємося відновити міжнародну технічну допомогу в цьому напрямку для того, щоб все ж таки перебувати в повній готовності.
Поки всі розмови про пів року, рік, 4 місяці, 5 місяців – це все розмови. У нас є законодавчі визначення і терміни і ми маємо бути готові до будь-яких подій, до будь-яких обставин, які нам створюють вищий законодавчий орган разом з президентом в плані правового регулювання ситуації, яка відбувається у державі.
Ми намагаємося працювати і намагаємось бути в певній готовності. Питання не в можливості чи неможливості провести вибори з фінансуванням чи без. Питання - в якості цих виборів, відповідності їх міжнародним стандартам, в довірі до результатів голосування, якщо воно не буде проведено на певному якісному рівні.
