Прісноводні водойми стрімко втрачають біологічні організми, які в них мешкають. Скорочення біологічного різноманіття і, зокрема, різних видів риби у прісних водоймах відбувається практично в усіх куточках планети. Науковці пов'язують це з різким зменшенням концентрації кисню, розчиненого у воді. Живим організмам просто нічим дихати.
Такі висновки містять результати наукового дослідження, опублікованого журналом ScienceAlert.
Науковці під керівництвом географа з Китайської академії наук Ібо Чжана здійснили порівняльний аналіз 15 тисяч озер, розташованих у різних куточках нашої планети. Порівнювали дані проб води у цих водоймах з 2003 по 2023 рік. В результаті досліджень з'ясувалось, що переважна більшість (83%) цих водойм із плином часу втрачають кисень. На жаль, ця проблема притаманна усім водним ресурсам планети, і океанам також, однак у прісноводних озера темпи деоксигенації (втрати розчиненого кисню) значно вищі, ніж у солоних водоймах.
Науковці називають кілька причин зменшення вмісту кисню у водоймах:
- тривале глобальне потепління – 55% зниження вмісту;
- збільшення частоти та інтенсивності теплових хвиль – 7,7%;
- евтрофікація (забруднення водойми біологічними відходами) – 10%.
Тобто очевидно, що саме процес глобального потепління є основною причиною зниження розчинності кисню у воді. Наслідком цього процесу є вимирання водних біоресурсів, яким елементарно немає чим дихати. Цей процес можна спостерігати майже в усіх водоймах, коли на поверхню води масово спливає мертва риба. Зокрема, у 2022 році через падіння концентрації кисню у воді річки Одер на території Польщі сталася масова загибель риби. Далеко не завжди причиною такої масової загибелі риби є шкідливі викиди якогось виробництва. Хоча, звісно, і таке трапляється нерідко.
Звісно, зупинити процес глобального потепління неможливо. Маховик процесу запущено, і він обертається дедалі швидше. Єдине, що можна зробити – уповільнити швидкість процесу. Найбільш дієвий спосіб це зробити – зменшити обсяг викидів парникових газів. Це, якщо вирішувати проблему у глобальному масштабі.
Що ж стосується порятунку конкретних водойм, то, перш за все, треба мінімізувати їх забруднення як біологічне, так і речовинами небіологічного походження. Крім того, позитивний вплив матиме відновлення водно-болотних угідь, а також посадка водоростей, яка спрятиме підвищенню рівня кисню у воді.
Нагадаємо, через різке подорожчання харчових продуктів багатьом українцям вже не вистачає грошей на їжу.
