Президент України Петро Порошенко підписав закон про протидію булінгу у школах, який передбачає накладення штрафів за "моральне або фізичне насильство" та за "замовчування випадків насильства". Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що найбільша проблема цього закону – це популізм. Про це він заявив під час прес-конференції.
«Влада зіграла на міфі, що школи несуть головну відповідальність за виховання дітей. І поклала формальну відповідальність за нього на вчителів. Не виключено, що у відповідь, школи так само формально і виконуватимуть норми цього закону», - заявив Петренко.
Експерт зазначив, що під час процедури другого читання поняття «булінг» було звужено, і з нього випало цькування у дорослих колективах, а також закладені ризики, що дитяче системне насилля за шкільним парканом може не вважатись булінгом.
"Проблема ж покарання - не у тому, наскільки воно суворе, а у тому, щоб довести факт цькування. Бо переважно йдеться не про фізичне насилля, а про психологічне. Довести ж вину в таких поширених випадках цькування як бойкот, розповсюдження чуток чи ігнорування «мовою тіла» - дуже складно", - сказав експерт.
Популярні зараз
Пенсіонерам автоматично перерахують пенсії з 1 травня: які доплати отримають українці
В Україні вирішили змінити правила торгівлі цигарками, алкоголем та паливом
Серед нагальних питань, що потребують вирішення, експерт зазначив необхідність захисту від булінгу «дорослих» колективів.
«Проблема не лише у захисті самих дорослих. Якщо батьки обговорюють факти приниження у колективі, то діти калькуватимуть таку поведінку у своєму класі. Окрім того, з треба запроваджувати заходи виховного характеру для батьків, у тому числі й примусових – для батьків кривдників. Покарання без пояснення неефективно. Деякі батьки не розумітимуть, за що їх покарали, бо вважатимуть, що правильно виховували дитину, а система – несправедлива», - додав Петренко.
Експерт наголошує, що необхідно навчити самих педагогів здійснювати профілактику та протидію булінгу, щоб шкільні заходи не зводились до паперового формалізму. Необхідно осучаснити та зробити практичними предмети в школі, зробити обов’язковими уроки з безпеки в Інтернеті, медіакультури, конфліктології. Діти мають виносити зі школи не лише оцінки, але й сформоване критичне мислення, здатність дискутувати та визнавати свої помилки.
Нагадаємо, за новим законом штраф за булінг становить від 340 до 850 гривень (якщо дитині не виповнилося 16 років). При повторному порушенні протягом року штраф збільшується до 3 тисяч 400 гривень.