Український політик Микола Томенко учора, в перший день літа, підбив своєрідний підсумок весни, що минула. Політик оцінив її з позицій передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Одним із головних меседжів кандидата у президенти Зеленського було зняття недоторканності з депутатів. І її начебто зняли, але так хитро, що все вийшло навпаки.
"Лише глухий не чув, а сліпий не бачив владних переможних реляцій про історичну подію, на яку чекало людство - СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ! І от в Конституції від 1 січня 2020 року вже не має сумно відомого 3 абзацу статті 80 Конституції про обов’язковість згоди Верховної Ради на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт депутатів", - пише Томенко у своєму Facebook.
Отож, усі перепони на шляху до справедливості начебто подолані. Можна було починати розкручувати кримінальні справи і "садити" теперішніх і колишніх корупціонерів, немов картоплю навесні. Однак пройшла зима, минула весна, а ніхто не сидить і досі. Навіть більше, жодної кримінальної справи проти народних обранців не порушено. Отже напрошуються два висновки: або всі народні депутати у нас святіші за папу Римського, або у влади, як і раніше, короткі руки, аби притягнути до відповідальності високопоставлених корупціонерів.
"Пройшла зима, закінчилася весна, а вже 2 ГЕНПРОКУРОРИ не зареєстрували ЖОДНОГО кримінального ПРОВАДЖЕННЯ щодо ЖОДНОГО з народних депутатів", - пише Томенко.
Він також пояснює, чому так відбувається. Адже закон, який начебто мав спростити процедуру притягнення депутатів до відповідальності, насправді зробив її ще складнішою.
"Процедуру відкриття кримінальних справ щодо нардепів зробили ще більш складною, або як каже Зеленський – хитрозробленою", - зауважує політик.
Якщо до ухвалення цього закону прокуратура могла розслідувати кримінальні порушення депутата і, зібравши доказову базу, звертатись до Верховної Ради, аби та дала згоду на затримання свого колеги, то тепер навіть зареєструвати справу проти нардепа можна лише за згоди Генпрокурора.
Звісно, за таких умов кожна окрема справа вирішуватиметься в ручному режимі особисто Генпрокурором або й самим президентом. Але що характерно: вже другий генпрокурор на посаді, а досі не сидить ніхто ні зі "своїх", ні з "чужих". Але ж, принаймні, політичних опонентів можна було притягнути до відповідальності.
Це може свідчити лиш про одне: нова українська влада, як і всі попередні, не готова боротися з корупцією на вищому рівні. Ворон ворону око не виклює – ця приказка стовідсотково відтворює те, чим просякнута українська влада. І, на жаль, ні "нове обличчя" президента, ні младореформатори, які увірвались у владу, не принесли з собою свіжого струменю справедливості.
"Нагадаю, як Зеленський хвалився Трампу, що Генпрокурор Рябошапка -100-відсотково президентський, то тоді Венедіктова - напевно вже 200-відсотковий ЗЕ-ПРОКУРОР!", - пише Томенко.
При цьому не зайвим було б нагадати: попередники Володимира Олександровича хоча би своїх "папєрєдніков" вміли засадити за грати, а його команда навіть на колишніх не може компромату нашкребти.
Нагадаємо також, що Володимиру Зеленському все-таки вдалося добудувати новий сучасний корпус лікарні "Охматдит", який до нього не могли добудувати два президенти. Злощасна будова не раз потрапляла у корупційні скандали, а виділені на неї гроші "розчинялись".