Віктор Ляшко, який обіймає нині посаду головного санітарного лікаря України, розповів, що має зробити Зеленський, щоби він став мером Києва.
Головний санітарний лікар не виключає можливості поборотися за крісло київського градоначальника. Однак для нього головне – не процес участі у виборах, а перемога в них. Тому доктор Ляшко піде на вибори, лише будучи впевненим у тому, що вони принесуть йому перемогу, повідомив він в інтерв'ю bbc.
Впевненості йому повинна надати підтримка правлячої партії і, звичайно ж, самого президента Зеленського. Віктор Ляшко переконаний: кого підтримає на виборах гарант, той і стане київським мером.
Тому доктор Ляшко зовсім не виключає своєї участі в праймеріз "Слуги народу", де буде номінований кандидат в мери Києва. Проте він розуміє, що фору, звичайно, отримає той, кого підтримає Зеленський. Отже, головний санлікар готовий йти на вибори лише за умови, що за його спиною стоятиме президент.
"Я розглядаю таку можливість. Для того, щоб прийняти рішення піти на праймеріз, повинен бути ряд факторів. Я не буду брати участі у виборах, якщо я не впевнений на 100% у перемозі в кінцевому підсумку", - каже Ляшко.
При цьому він вважає, що президент зробить правильний вибір, якщо поставить на нього.
"Я сподіваюся, що мене підтримає президент України. Якщо він це зробить, то успіх буде 100%", - упевнений санітарний лікар.
Він також заявив, що готовий залишити свою посаду санітарного лікаря, якщо партія підтримає його на виборах київського градоначальника.
Потрібно сказати, що Ляшко – далеко не єдиний з команди "слуг", хто плекає мерські амбіції. Ще місяць тому глава парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія загадково повідомив, що партія може делегувати на боротьбу за мерське крісло" жінку. При цьому він не став називати її імені – начебто, щоб не наврочити. Однак ім'я спливло у той же день і виявилося доволі прогнозованим. Ірина Верещук – одна з найбільш тверезомислячих слуг. До того ж – рідкісний зразок розумниці і натуральної красуні (не всім же бути злегка піддутими корабельними соснами).
Потім спливло ім'я ресторатора Миколи Тищенка. А за ним посипалися й інші імена - одіозні і не дуже, але однаково непрохідні.