Факт поставок французької зброї до Вірменії та заплановану номенклатуру подальшої передачі озброєнь підтвердив екс-радник Міноборони Франції Емануель Дюпюї, про це повідомляє Апостроф. Поки в дипломатичному сенсі зовнішня політика Франції виглядає посередницькою, президент Макрон відверто підіграє інтересам російського диктатора володимира путіна.
За даними видання, Дюпюї також повідомив про заплановану номенклатуру подальших поставок. Французька зброя посилює позиції вірменських противників мирного врегулювання з Баку. Крім того, подібні рішення провокують ескалацію конфлікту.
Цікаво, що Дюпюї не вбачає протиріч між тим, що Париж намагається позиціонувати себе посередником між Єреваном і Баку і в розпал переговорного процесу озброює одну зі сторін конфлікту. Хоча по суті, офіційний Париж підриває зусилля Вашингтона та Брюсселя щодо врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Тим часом Франція, як і РФ позиціонує себе як «посередник», але при цьому озброює одну із сторін конфлікту.
Важливо, що така зовнішня політика Франції є загрозливою для інтересів України та Ізраїлю. Адже Єреван є основним логістичним центром Путіна для обходу санкцій. Це означає, що французька зброя, що поставляється до Вірменії, може бути використана також і у війні проти України.
Ще в травні американське видання The Wall Street Journal зазначало, що політика Макрона на Південному Кавказі відповідає інтересам Путіна, і обидва вони перешкоджають зусиллям Вашингтона щодо досягнення миру між Вірменією та Азербайджаном.
За даними українських ЗМІ, напередодні російської агресії французький істеблішмент серйозно розглядав можливість формування стратегічного альянсу з Москвою на Південному Кавказі, але початок війни став на заваді цим планам. У листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia попереджало про плани Парижа «постачати Вірменії важке озброєння», зазначаючи, що від цього «виграє Росія та Іран». У грудні ізраїльські парламентарі офіційно визнали: позиція французів щодо Карабаха «грає на руку Ірану, зацікавленому в ослабленні Азербайджану».
Постачання французької зброї підживлює наполегливість вірменських реваншистів. Більшість з них становлять проросійські сили. Вони відчувають зростаючу військову та політичну підтримку Парижа, і тому чинять більший тиск на уряд. Як наслідок, прем'єр Пашинян виявляє нерішучість і все частіше вагається у питанні мирного врегулювання з Баку.
На відміну від Франції та РФ, які з 1990-х років навмисне затягували процес азербайджано-вірменського врегулювання, тепер реальними посередниками виступають Вашингтон та Брюссель, зазначає український Telegraf. А Макрон, як і Путін, прикриваючись «мирними переговорами», намагається підвищити свій вплив та військову присутність у регіоні, провокуючи ескалацію конфлікту.