Президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює чіткі вимоги до розкриття всієї інформації про видані українцям кредити, що робить саму процедуру кредитування зрозумілішою і прозорішою.
Відтепер за приховані відсотки, оманливу рекламу і нав'язування "зайвих" послуг фінансові установи ризикують бути оштрафовані. А українці зможуть заздалегідь отримувати повну інформацію про вартість позик і реальний розмір процентної ставки. Тим часом на популярні серед українців "кредити до зарплати" закон буде поширюватися тільки частково, і в більшості випадків поскаржитися на свавілля мікрофінансових організацій, як і раніше буде нікуди.
Новий закон встановлює чіткі вимоги до розкриття абсолютно всієї інформації про видані кредити, а також прямих і прихованих платежів, що сплачуються при обслуговуванні позики. Під дію документа підпадають: банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові та страхові компанії, а також інвестиційні фонди. Наприклад, закон вводить поняття "реальна річна відсоткова ставка", яка включає в себе в тому числі вартість послуг нотаріуса, оцінювача, страховика, тощо. Таким чином, банк або інша фінансова установа тепер має заздалегідь прораховувати точну суму всіх платежів по кредитах і його обслуговування.
Крім того, документ встановлює правила щодо реклами фінпослуг і відповідальності за недостовірні дані. Як говорять в НБУ, закон дасть можливість зупинити оманливу рекламу неіснуючих на ринку низьких процентних ставок і карати фінансові установи за приховані відсотки.
За словами голови НБУ Якова Смолія, тільки в 2018 році Нацбанк отримав 13 тисяч скарг від споживачів, обурених якістю фінпослуг. При цьому найпоширеніше питання у скаргах — непрозора вартість послуг, коли людина бере кредит під 40% річних, але насправді платить в кілька разів більше. Після вступу в силу закону, у разі некоректного укладення договору або неповного розкриття інформації НБУ буде штрафувати установи.
Найбільш серйозна санкція стосується збільшення процентної ставки в односторонньому порядку без попередження споживача. За кожний випадок такого порушення установа повинна буде сплатити від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 8500 до 13 600 грн. Також законом передбачено штрафи, якщо установа не надала споживачеві повну інформацію про фінансову послугу, не дала примірник договору або уклала договір не у письмовій формі.
Раніше повідомлялося, що ПриватБанк запустив функцію оформлення кредитів з допомогою безконтактних цифрових гаманців Apple Pay і Google Pay.