Загрожує свободі слова: медіа б’ють на сполох через законопроєкт Стефанчука

Представники українських медіа б'ють на сполох через новий Цивільний кодекс. Правозахисні об’єднання та представники Медіаруху в День журналіста виступили зі спільним зверненням до Верховної Ради, її голови Руслана Стефанчука та громадськості. На думку авторів заяви, документ у нинішньому вигляді загрожує свободі слова, може завадити доступу до суспільно важливої інформації та стати завадою для роботи незалежних журналістів. Відповідне звернення оприлюднило видання "Детектор Медіа".

Учасники ініціативи наголошують, що необхідність оновлення цивільного законодавства не викликає заперечень. Водночас вони вважають неприпустимим впровадження реформ, які можуть обмежувати демократичні права і свободи в країні.

"Ми визнаємо важливість оновлення цивільного законодавства. Однак рекодифікація приватного права не може відбуватися ціною обмеження фундаментальних свобод, особливо під час повномасштабної війни, коли незалежна журналістика є частиною демократичної стійкості держави", — зазначається в заяві.

Автори звернення нагадують, що українським журналістам нині доводиться працювати в надзвичайно складних умовах. Та попри труднощі та ризики, пов'язані з війною, вони висвітлюють події на прифронтових територіях, документують наслідки російської агресії, фіксують воєнні злочини, розслідують корупційні схеми та здійснюють громадський контроль за діяльністю влади, бізнесу й посадовців. До того ж саме журналістика відіграє важливу роль у протидії дезінформації та маніпуляціям.

Водночас, як наголошують правозахисники та представники медіа, окремі положення проєкту нового Цивільного кодексу можуть призвести до так званого "охолоджувального ефекту". Запропоновані законодавчі норми можуть змусити журналістів, правозахисників, громадських активістів, викривачів та OSINT-аналітиків уникати чутливих тем через острах судових позовів або іншого юридичного тиску.

Найбільше занепокоєння викликають норми, які потенційно можуть:

• ускладнити проведення журналістських розслідувань через надто широке трактування права на відповідь навіть у випадках поширення достовірної інформації;
• створити додаткові підстави для позовів щодо матеріалів про осіб, яких підозрюють у корупції чи інших правопорушеннях;
• знизити рівень захисту викривачів корупції;
• дозволити вимагати видалення архівних публікацій через нечітко прописане право на забуття;
• розширити права юридичних осіб на цифрову приватність, що може ускладнити використання відкритих даних та інструментів OSINT;
• обмежити оприлюднення суспільно значущого листування компаній навіть у випадках, коли воно підтверджує зловживання;
• поставити під питання використання прихованої фіксації під час журналістських розслідувань;
• надати можливість через суд блокувати публікацію матеріалів ще до їх виходу.

"Ми особливо наголошуємо, що йдеться про право суспільства знати, хто зловживає владою, хто наживається на війні, хто співпрацює з державою-агресором, хто приховує конфлікти інтересів, хто використовує бюджетні кошти непрозоро, хто намагається стерти незручні факти зі своєї публічної біографії. Журналістика не існує для обслуговування репутаційних потреб посадовців, політиків, бізнесу чи фігурантів розслідувань. Її місія — забезпечувати суспільство перевіреною, важливою і часто незручною інформацією. Демократична держава не повинна створювати для сильних і впливових осіб новий правовий арсенал проти тих, хто ставить їм незручні запитання", — йдеться у зверненні представників медіа.

Отож учасники ініціативи закликали парламент забезпечити відкритий та публічний процес доопрацювання документа із залученням журналістів-розслідувачів, правозахисників, медійних організацій, експертів із цифрових прав, доступу до інформації та антикорупційної політики.

Вони також звернулися до народних депутатів із проханням не підтримувати положення, які можуть послабити незалежні медіа в період, коли роль журналістики для держави та суспільства є особливо важливою.

Під заявою поставили підписи представники Медіаруху, ГО "Інститут масової інформації", ГО "ПроМедіа", Львівського медіафоруму, ГО "Детектор Медіа", Інституту демократії імені Пилипа Орлика, ГО "Українер№, Texty.org.ua, ЦЕДЕМ, Центру прав людини ZMINA, ініціативи "Як не стати овочем" та ГО "Центр публічних розслідувань".

Проєкт нового Цивільного кодексу був зареєстрований у Верховній Раді 9 квітня. Одним із його ініціаторів виступив голова парламенту Руслан Стефанчук разом із групою народних депутатів. Уже 28 квітня документ отримав підтримку народних обранців у першому читанні. Попри заявлену мету гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, проєкт уже викликав помітну критику з боку юристів, правозахисників та представників громадянського суспільства.

Нагадаємо, проєкт нового Цивільного кодексу викликав значне занепокоєння серед нотаріусів. Юристи наголошують, що частина запропонованих у документі понять є недостатньо зрозумілою.