12:03
16 березня
2026

Нацбанк “увімкнув нагляд” за платежами українців: хто тепер може відстежити транзакцію

Нацбанк “увімкнув нагляд” за платежами українців: хто тепер може відстежити транзакцію - today.ua
1693
Владислав Балагурчик
Редактор стрічки новин today.ua

Національний банк України запустив у Системі електронних платежів новий сервіс, що дозволяє відстежувати проходження банківських операцій у цілодобовому режимі. Відтепер як відправники, так і одержувачі можуть самостійно перевіряти, на якому етапі перебуває їхній платіж.

У регуляторі повідомили, що функція стала доступною з 1 грудня 2025 року. Основою сервісу є універсальний унікальний ідентифікатор платіжної операції (UETR). Саме він дає змогу отримати інформацію про рух коштів у ТрекСЕП - без розкриття персональних даних.

З 1 квітня всі учасники СЕП повинні будуть формувати UETR для кожної операції та передавати в систему дані про її статус. Також банки мають надавати цей ідентифікатор платнику.

Які статуси тепер доступні клієнтам

Користувачі можуть побачити, на якому етапі перебуває платіж, зокрема:

  • ініційований;
  • опрацьований банком відправника;
  • очікує обробки в СЕП;
  • зарахований на рахунок отримувача та інші.

Як скористатися трекінгом

Нацбанк “увімкнув нагляд” за платежами українців: хто тепер може відстежити транзакцію - today.uaНацбанк “увімкнув нагляд” за платежами українців: хто тепер може відстежити транзакцію - today.ua

Щоб перевірити стан свого платежу, користувач переходить на спеціальну сторінку сервісу та вводить унікальний ідентифікатор UETR, який надає банк. Після цього потрібно зазначити суму операції в гривнях.

Далі система пропонує обрати формат відображення інформації - повний або скорочений. Після підтвердження запиту сервіс виконує пошук і показує актуальний статус платіжної операції.

Нагадаємо, Нацбанк готує масштабне оновлення системи контролю готівки: регулятор пропонує запровадити нові стандарти оцінки якості банкнот і чіткі строки їх перевірки, щоб уповноважені банки по всій країні швидше вилучали зношені купюри та не допускали їх накопичення в обігу, формуючи постійну інфраструктуру моніторингу стану гривні.